У 70–90-ті роки питання необхідності особистісного підходу у психології та педагогіці неодноразово порушувались у працях
Форма організації навчання, виховання і розвитку особистості, яка здійснюється педагогом на основі цілеспрямовано організованої діяльності учнів за спеціально розробленим ігро-
вим сценарієм, спираючись на максимальну самоорганізацію
учнів при моделюванні досвіду людської діяльності
♦♦ наявність проблеми, що потребує розв’язання;
♦♦ моделювання ігрової ситуації, що аналогічна соціальній
професії або науковій
проблемі;
♦♦ наявність учасників гри, що виконують ігрові ролі;
♦♦ активна взаємодія гравців між собою та з педагогом;
♦♦ використання додаткової ігрової атрибутики;
♦♦ висока емоціональна напруга учасників;
♦♦ імпровізаційний характер дій гравців
Д и д а к т и ч н і і г р и
Моделювання ре-
альності
Рольова діяльність
Певний (визначе-
ний) ігровий сюжет
Ігрове змагання у відповід-
ності до правил гри
Ознаки ділової гри як форми навчання:
Розділ 2. Характеристика педагогічних технологій 35
♦♦ у процесі гри учні опано-
вують досвід діяльності,
подібний до того, який
би вони набували в дій-
сному житті;
♦♦ гра дозволяє самим
учням вирішувати склад-
ні проблеми, а не зали-
шатись пасивними спо-
стерігачами;
♦♦ гра створює потенційну
можливість переносу
знань та досвіду діяль-
ності із навчальної ситуа-
ції в реальну;
♦♦ ігри забезпечують на-
вчальне середовище
швидкого реагування на
дії учня;
♦♦ ігри дозволяють ущіль-
нити час: за короткочас-
ну гру учень дізнається
більше;
♦♦ ігри психологічно стиму-
люють учнів до прийнят-
тя самостійних рішень
і переконують у необ-
хідності виваженого підходу;
♦♦ імітаційні ігри безпечні,
викликають зацікавле-
ність
♦♦ застосування імітацій-
них ігор вимагає доброї
методичної підготовки
педагогів, на яку треба
витратити енергію та час;
♦♦ інколи ігри вимагають
більших витрат часу по-
рівняно з економнішими
методами (наприклад,
читання);
♦♦ часто ігри акцентують
досвід діяльності, який
не є основним для проек-
тованого засвоєння зміс-
ту навчання;
♦♦ розробники ігор не зав-
жди знають методику
навчання, а тому ство-
рюють свої продукти,
орієнтуючись на технічні
можливості;
♦♦ дорогі комп’ютерні сис-
теми та програми менш
доступні, ніж традиційні
навчальні матеріали;
♦♦ під час гри можливі не-
контрольовані спалахи
емоцій учнів;
♦♦ у деяких іграх обмежена
кількість учасників, ці
ігри неможливо викорис-
тати для фронтального
навчання
У технології особистісно орієнтованого навчання особливе значення надається такому фактору розвитку, який в традиційній педагогіці майже не враховувався — суб’єктному досвіду життєдіяльності, набутому дитиною до школи в конкретних умовах сім’ї, соціокультурного оточення, в процесі сприймання та розуміння нею світу людей та речей.
Цілі й завдання особистісно орієнтованого навчання:
• розвивати індивідуальні та пізнавальні здібності кожної дитини;
• максимально виявляти, ініціювати, використовувати індивідуальний (суб’єктивний) досвід дитини;
• допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися і самореалізуватися, а не формувати заздалегідь задані якості.
Фрагмент уроку:
- І. Етап орієнтації Методи й засоби реалізації першого та другого етапів: актуалізація, проблематизація, інтрига, ігрова ситуація, формування пізнавального інтересу тощо. Урок традиційно починаю з’ясуванням емоційної готовності учнів до уроку ,позитивної установки на роботу , а це сприятиме зацікавленості в результаті , впевненість в собі і учнях , передбачення успіху. Для цього використовую такі прийоми : ° графічне або кольорове зображення настрою ; ° обмін компліментами ; ° побажання удачі, успіхів; ° висловити настрій рядками з поетичного твору ; ° розповідь про настрій рядком з пісні ; ° з’ясуємо за допомогою 2-3- прикметників ( 2-3 дієслів); Цьому сприяє вдало дібраний девіз уроку . Ось декілька з них , які можуть бути універсальними: Щастя - це віра в добро і любов , Щастя - це музика вільних дібров , Щастя - це діти і рідний дім , Щастя - це світ подарований всім! Ми всі - одна сім’я , Ми всі - це безліч «Я»!
- 7. Гра « Створюємо настрій» . - Відчуємо себе часточками колективу , краю ,держави , Всесвіту і скажімо собі : - Я прийшов до школи ( для чого?) ... ( вчитися) - Треба бути ( яким?) ... ( спокійним ) . - Зі мною ( хто?) … ( мої друзі ). - Вони мене … ( люблять). - мені … ( приємно) - у класі … ( сонце) Я готовий … (добре працювати) Іноді цього можна досягти таким прийомом : « Добре слово душу зігріває. Зігрійте душу один одному , записавши його в зошиті сусіда по парті» На цьому ж етапі здійснюється мотивація . ЇЇ можна досягти шляхом установки на розуміння , запам’ятовування , застосування знань, створюючи інтригу, ігрову ситуацію , висуваючи проблемні питання , формуючи асоціативний ряд або позитивна настанова на працю . 6 клас .Розділ «Загадково прекрасна і сива давнина України » ( 9 годин ) Тема уроку № 6. «Народні колискові пісні: "Ой ти коте, коточок", "Ой ну, люлі, дитя спать". Колискова пісня в житті дитини. Провідні мотиви колискових пісень. Вияв у них материнських почуттів і побажань. Їхні лексичні особливості. Мета: учні мають ознайомитися з жанром колискової пісні, її особливостями; розвивати вміння аналізувати пісні, висловлювати власні враження від про читаного; виховувати любов до рідного дому, матері. Цілі. Учні повинні знати: визначення колискових пісень, зміст їх, лексичні особливості.
Комментарии
Отправить комментарий