Технологія колективного творчого виховання

У сучасних умовах розроблено технології виховання колективізму у процесі спільної навчально-трудової діяльності дітей. Найефективнішою з них, на думку педагогів є технологія колективного творчого виховання. Сутність технології колективного творчого виховання – формування особистості в процесі роботи на користь інших людей; в організації певного способу життя колективу. Стимулюючи учнів до праці на користь інших й класного колективу зокрема, вчитель не тільки формує в них певні трудові уміння і навички, а й у процесі самої праці виховує почуття прихильності до товаришів, колективу, почуття обов’язку і відповідальності перед ними. Праця на користь колективу робить кожного учня активним його учасником. Через продукт праці дитина встановлює тісні зв’язки з колективом. Ще більший виховний ефект має праця, що виходить за межі класного колективу, яка в шкільній практиці дістала назву суспільно корисної. Особливість її в тому, що ця праця на загальну користь, а отже – і на користь кожного. Даючи учням конкретні завдання та організовуючи колективну трудову діяльність, вчитель прагне поставити кожного школяра, групу учнів, в різноманітні стосунки з товаришами, з класним або загальношкільним колективом. Завдяки цьому створюються об’єктивні умови, за яких кожен учень має змогу побувати в ролі організатора, набути досвіду керівника; у ролі виконавця, коли учень зважаючи на інтереси колективу, вчиться невимушено підкорятися своїм товаришам, виконувати їхні вимоги.

Технологія колективного творчого виховання – є технологією особистісно орієнтована, бо кожній дитині знайдеться справа для душі, яку вона може організувати, зробити краще, ніж інші. Сьогодні учень керує, організовує, творить спільно з іншими такими ж зацікавленими людьми. Завтра він з такою самою зацікавленістю візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже в ролі виконавця. Ця технолога об’єднує ділову та міжособистісну діяльності людини. Особливість технології полягає в тому, що між вчителем і учнем складаються в процесі діяльності таку взаємини, в яких вчитель і учень рівною мірою почуваються відповідальними за якісне виконання поставлених завдань. Колективно творчі справи вчителя і учнів є одним із засобів даної технології. КТС – це сукупність певних дій на загальну користь і радість. Працюючи разом над спільним завданням в учні формуються навички взаємодопомоги, співпраці. Це справа колективна, тому що планується, готується, здійснюється і обговорюється всіма учасниками. Вона творча – тому що на кожній стадії її здійснення учні разом з вчителем ведуть пошук найкращих шляхів вирішення спільного завдання; бо справа не робиться по шаблону, завжди розкриває нові можливості її учасників.

Етап І. Попередня робота колективу або колективне ціле-покладання: визначення теми, мети, завдань майбутньої діяльності, висування перспектив перед учнями, вироблення у них переконання в суспільній значущості та необхідності майбутньої діяльності, захоплення всіх загальною справою. Починається будь-яка колективна творча справа з попередньої роботи вихователів: класних керівників, педагогів, батьків, шефів. Вони визначають виховні завдання наступної КТС, намічають вихідні дії для розробки спільними зусиллями дорослих і дітей оптимального проекту майбутньої КТС. У ході стартової бесіди старші розповідають, які колективні творчі справи можна здійснити, відповідають на запитання дітей. Іде обговорення: що можна зробити? Для кого? Де? Коли? Хто братиме участь? З ким разом? Кому бути організатором?
Етап II. Колективне планування справи: обговорення різноманітних пропозицій, варіантів плану, конкурс на кращу розробку плану, визначення оптимального для даних умов варіанту, підбір матеріалу, складання запитань-завдань, вибір ради справи. На цьому етапі головна роль відводиться дітям. Відповідь на поставлені запитання-завдання учні шукають спочатку в мікроколективах. Після цього збирається весь колектив і уважно слухає представника кожного мікроколекти-ву. Це обговорення можна назвати "збором-стартом".
Етап III. Колективна підготовка справи: розподіл доручень між учасниками, визначення завдань мікроколективам, вибори відповідальних, проведення анкети, організація контролю за виконанням завдань. Створений спільно проект колективної творчої справи уточнюється та конкретизується спочатку радою справи, яку спрямовує керівник колективу, після цього — у мікроколективах, які самі планують виконання справи і починають роботу зі втілення окремих частин загального задуму, враховуючи пропозиції, висловлені й обговорені на загальному зборі-старті. При цьому вихованці застосовують не тільки досвід, здобутий під час колективного планування, а й ті знання, вміння і навички, що набули в навчальному процесі або в позаурочний час.
Етап IV. Проведення справи: зміст і методика проведення справи залежать від її форми, мети і завдань: збір, ділова гра, конференція, диспут, ярмарок тощо.
Етап V. Колективний аналіз: чи була користь, радість від діяльності навколишнім людям? Чи був колектив дружнім, організованим, доброзичливим? Чи була колективна справа проведена з фантазією та витівкою? Хто показав себе з кращого боку і в чому? Кому можна висловити загальну подяку? Що треба врахувати в майбутній роботі? Головне, щоб кожний брав участь в аналізі досвіду (і свого власного, і своїх товаришів) проведеної КТС, навчався оцінювати, аналізувати, брати уроки на майбутнє. Спираючись на той позитивний досвід, який учасники КТС набули в організації колективної творчої справи, враховуючи уроки з помилок, дорослий подружньому переконує вихованців в необхідності подальшої роботи по поліпшенню навколишнього життя. Слово дорослого — це роздум вголос, це нова ідея, нове завдання, нова пропозиція.
Етап VI. Найближча післядія: виконання рішень, прийнятих після аналізу справи. Тут керівник спрямовує на використання вихованцями в навчальній роботі, в позанавчальному житті і діяльності колективу досвіду, набутого при плануванні, підготовці, проведенні КТС і обговоренні результатів. Відразу ж після підбиття підсумків слід докласти максимум зусиль до колективного втілення пропозицій, висловлених на підсумковому зборі, колективно накреслити програму наступних дій.